....вічна пам'ять, тобі, Олександре....

Так важко усвідомити...Війна.Не віриться, що наша це реальність.Вона жорстока, вбивця та німа,Та жоден не бере відповідальністьЗа кожну смерть, за всю пролиту кров,За те, що гинуть там звичайні люди.Під сльози матерів і дзвін церковЗа Україну підставляють груди.Війна...І ми вже більше не в кіно.Там справжнє все, там смерть гуляє полем.Повільно опускаємось на дно...І кожне слово оповите болем.Де ділась наша людяність, скажіть?Невже до цього треба йти людині?Хоч ні. Подумайте і промовчіть,Лиш матері згадайте очі сині.Бо в кожного солдата є сім'я,Є дім і люди, дорогі для серця.У кожного в душі своє ім'я,Лиш завдяки якому воно б'ється.Не обривайте іншому життя!Той гріх найгірший не беріть на себе.Бо далі вже не буде вороття,І вас уже не прийме більше небо.Тож хай відступить темрява і біль,І світле сонце хай зійде над нами.І мир хай буде, як найвища ціль,І хай добробут з нами йде віками.

Царство небесное.И вечная память.

Він назавжди залишиться в наших серцях.

Слава Героям України!!!

Саша ти завжди в наших серцях.........

Не плач серце,прошу не ридай. Сашечка наш відлетів у рай. Там душа його вже спочиває, І з небес на нас він споглядає. Не плач душа,молю не кричи Хай ревуть і стогнуть ті сичи, Котрі відібрали в нас частинку долі І тепер ми у полоні сліз,печалі й болю. В пам"яті нашій на віки лишився ти. Стерти спогади з тобою не можливо. Посмішка твоя залишиться на завжди, З тими для кого ти був важливим. Ні не прощавай,а до зустрічі друже. Сумуємо за тобою щодня і дуже. Сумують місто і твоя Батьківщина, Найкраща в світі ненька Україна.

Хай мы их убываемо,а нас за що....?